Опис
Уреаплазма уреалітікум (Ureaplasma urealyticum) IgG – специфічні імуноглобуліни, що утворюються в організмі людини в період виражених клінічних проявів уреаплазмозу та є серологічним маркером цього захворювання.
Зв’язок між присутністю збудника та розвитком захворювання недостатньо вивчений, так що виявлення антитіл проти уреаплазм є скоріше додатковим фактором для встановлення діагнозу, а не вирішальним.
Антитіла класу IgG присутні у крові у найбільшій кількості (порівняно з іншими типами імуноглобулінів). Як правило, при інфікуванні вони з’являються не першими (пізніше, ніж IgM), зате їх рівень залишається високим довгий час (місяці і навіть роки). Окрім того, антитіла IgG забезпечують вторинну імунну відповідь (яку і називають імунітетом). Якщо людина, яка вже одного разу перехворіла на цю інфекцію, заразиться ще раз, то IgG з’являться швидше і в більшій кількості, ніж раніше.
Через свої малі розміри уреаплазми перебувають у градації мікроорганізмів між вірусами та бактеріями, активно розмножуються на слизових оболонках, особливо урогенітального тракту. Основною таксономічною ознакою уреаплазм є їхня здатність гідролізувати сечовину. Ureaplasma urealyticum викликає запальні захворювання урогенітального тракту у чоловіків та жінок. Ureaplasma urealyticum – умовно-патогенний мікроорганізм, його присутність в організмі, що не виходить за межі нормальних значень, лікування не потребує.
Шляхи передачі уреаплазм:
1. Статевий шлях є найпоширенішим способом передачі цієї інфекції. У 20–40% випадків захворювання не проявляє себе жодними симптомами, у таких ситуаціях людина є носієм та розповсюджувачем патогенних мікроорганізмів.
2. Вертикальний шлях – від інфікованої матері до дитини, у тому числі при попаданні мікроорганізмів у навколоплідні води або при проходженні плода по пологових шляхах.
Інкубаційний період уреаплазмозу зазвичай триває близько одного місяця. Однак захворювання може мати латентний (прихований) характер і не проявляти себе протягом багатьох років, якщо у хворого стійкий імунітет та нормальна мікрофлора урогенітального тракту. Уреаплазма починає швидко розмножуватись, коли порушується співвідношення різних мікроорганізмів.
Симптоми уретриту у чоловіків та жінок – біль, пекучість при сечовипусканні, гнійні виділення
Ймовірні наслідки уреаплазмової інфекції: передчасні пологи, мертвонародження, безпліддя, хоріоамніоніт, у новонароджених – менінгіт, легенева дисплазія, пневмонія.
Термін виконання: 3 робочих дні.