Паратгормон, або ПТГ, відповідає за тонке регулювання кальцію та фосфору в організмі. Його виробляють паращитоподібні залози — невеликі залози, розташовані біля щитоподібної залози.
Коли рівень кальцію в крові знижується, секреція ПТГ зростає. Гормон впливає на кісткову тканину, нирки та обмін вітаміну D, завдяки чому організм намагається повернути концентрацію кальцію до потрібного рівня.
Тому результат аналізу на паратгормон не варто розглядати окремо від кальцію, фосфору, вітаміну D та функції нирок. Одна й та сама цифра ПТГ може мати різне значення залежно від інших показників.
Паратгормон: що це і за що він відповідає
Паратгормон синтезують паращитоподібні залози. Його головне завдання — підтримувати стабільний рівень кальцію в крові.
ПТГ впливає одразу на кілька процесів. У кістковій тканині він регулює вивільнення кальцію та фосфору. У нирках посилює повернення кальцію в кров і сприяє виведенню фосфату. Крім того, гормон стимулює утворення активної форми вітаміну D — кальцитріолу. Завдяки цьому кишечник краще всмоктує кальцій із їжі.
Кальцій потрібен не лише для міцності кісток. Він бере участь у скороченні м’язів, передачі нервових імпульсів і нормальній роботі серця.
Аналіз на паратгормон лікар може призначити, якщо є:
- підвищений або знижений рівень кальцію в крові;
- підозра на гіперпаратиреоз або гіпопаратиреоз;
- остеопороз чи переломи без очевидної причини;
- біль у кістках;
- повторні м’язові спазми або судоми;
- сечокам’яна хвороба;
- хронічна хвороба нирок;
- зміни, які можуть бути пов’язані з роботою паращитоподібних залоз.
Паратгормон: норма в крові
Для дорослих часто наводять орієнтовний референтний діапазон ПТГ близько 15–65 пг/мл. Референтні межі залежать від тест-системи, методу дослідження, віку та інших особливостей. Тому насамперед потрібно дивитися діапазон, зазначений саме у вашому лабораторному бланку.
Для правильної інтерпретації важливий не тільки сам ПТГ. Лікар зіставляє його з рівнем загального або іонізованого кальцію, фосфору, вітаміну D і показниками роботи нирок.
Наприклад, підвищений ПТГ при низькому кальції має інше пояснення, ніж високий ПТГ разом із підвищеним кальцієм. Саме співвідношення цих показників часто підказує, у якому напрямку шукати причину.
Що показує аналіз на паратгормон
Аналіз показує концентрацію ПТГ у крові на момент забору. За його результатом можна зрозуміти, як паращитоподібні залози реагують на зміни кальцієвого обміну.
Сам по собі ПТГ не встановлює конкретний діагноз. Його значення розглядають разом з іншими лабораторними даними та симптомами.
Особливо корисним цей аналіз стає, коли рівень кальцію вже відхилився від норми. Тоді ПТГ допомагає відрізнити порушення, пов’язані з паращитоподібними залозами, від інших причин зміни кальцію.
Що означає підвищений паратгормон
Підвищений ПТГ називають гіперпаратиреозом, якщо надлишкова секреція гормону має патологічну причину. Але сама по собі висока цифра ще не означає, що проблема саме в паращитоподібних залозах.
Одна з можливих причин — первинний гіперпаратиреоз. У такому разі паращитоподібні залози виробляють забагато ПТГ незалежно від потреб організму. Часто при цьому кальцій у крові також підвищений.
Інший варіант — вторинний гіперпаратиреоз. Тут залози реагують на стан, за якого організму не вистачає кальцію або порушується його обмін. Таке може траплятися при дефіциті вітаміну D, хронічній хворобі нирок та деяких інших станах.
Чому паратгормон може бути підвищений
Причину високого ПТГ визначають з урахуванням кальцію та інших показників. Серед можливих причин:
- первинний гіперпаратиреоз;
- дефіцит вітаміну D;
- недостатнє надходження або засвоєння кальцію;
- хронічна хвороба нирок;
- порушення фосфорно-кальцієвого обміну;
- деякі захворювання шлунково-кишкового тракту, що впливають на всмоктування поживних речовин.
Є ситуації, коли ПТГ підвищений, а кальцій залишається в межах норми. Це не обов’язково означає, що все гаразд із паращитоподібними залозами. Спочатку потрібно виключити вторинні причини підвищення гормону, зокрема дефіцит вітаміну D та порушення функції нирок.
Що означає низький паратгормон
Знижений ПТГ може бути пов’язаний із недостатньою роботою паращитоподібних залоз. Такий стан називають гіпопаратиреозом.
При низькому рівні гормону організм гірше підтримує потрібну концентрацію кальцію. У людини можуть виникати поколювання або оніміння, м’язові спазми та судоми. Вираженість симптомів залежить від того, наскільки швидко та сильно знизився кальцій.
ПТГ також може бути низьким у відповідь на високий рівень кальцію. Тому результат потрібно співвіднести з кальцієм, а не оцінювати окремо.
Як пов’язані паратгормон і кальцій
Між кальцієм і ПТГ існує тісний зворотний зв’язок. Коли кальцію в крові стає менше, паращитоподібні залози зазвичай виділяють більше ПТГ.
Якщо кальцію достатньо або його концентрація підвищена, потреба в додатковій стимуляції зменшується, і рівень ПТГ зазвичай знижується.
Саме тому лікар дивиться на ці два показники разом.
Умовно можливі такі варіанти:
- високий ПТГ + високий кальцій — потребує обстеження на первинний гіперпаратиреоз та інші причини гіперкальціємії;
- високий ПТГ + низький або нормальний кальцій — можливий вторинний гіперпаратиреоз, зокрема на тлі дефіциту вітаміну D або хвороби нирок;
- низький ПТГ + низький кальцій — може відповідати гіпопаратиреозу;
- низький ПТГ + високий кальцій — ПТГ у такій ситуації пригнічений, тому причину підвищення кальцію потрібно шукати в іншому напрямку.
Це лише загальна схема. Остаточний висновок залежить від конкретних результатів.
Паратгормон і вітамін D: який між ними зв’язок
Вітамін D бере участь у всмоктуванні кальцію в кишечнику. Якщо його недостатньо, організм може отримувати менше кальцію, ніж потрібно.
У відповідь паращитоподібні залози можуть посилити вироблення ПТГ. Тому при підвищеному паратгормоні часто перевіряють рівень 25-гідроксивітаміну D.
Якщо виявлено дефіцит вітаміну D, після його корекції ПТГ у частини людей знижується. Але самостійно приймати великі дози вітаміну D або кальцію через один підвищений результат ПТГ не варто.
Паратгормон при захворюваннях нирок
Нирки беруть участь у регуляції кальцієво-фосфорного обміну та утворенні активної форми вітаміну D. При хронічній хворобі нирок ці процеси можуть порушуватися.
У результаті рівень ПТГ часто підвищується. Це одна з причин вторинного гіперпаратиреозу.
У людей із хронічною хворобою нирок ПТГ оцінюють особливо обережно. Референтні значення, наведені для здорових людей, не завжди підходять для пацієнтів зі значним порушенням функції нирок.
Чи може високий паратгормон впливати на кістки
Тривале підвищення ПТГ може змінювати обмін кісткової тканини. При надмірній дії гормону кальцій активніше вивільняється з кісток, а це за певних умов може сприяти зниженню їхньої міцності.
Саме тому обстеження на ПТГ призначають людям з остеопорозом, повторними переломами або іншими ознаками порушення кісткового обміну.
Водночас один підвищений результат не означає, що причиною проблем із кістками є саме ПТГ. Потрібно враховувати вік, рівень кальцію, вітаміну D, функцію нирок та результати інших досліджень.
Як знизити паратгормон
Знижувати ПТГ окремо від причини не потрібно. Спочатку з’ясовують, чому він підвищився.
Якщо проблема пов’язана з дефіцитом вітаміну D, лікар може призначити його корекцію. При порушенні функції нирок підхід буде іншим. Якщо підтверджено первинний гіперпаратиреоз, тактика залежить від рівня кальцію, вираженості змін, стану кісток, нирок та інших факторів.
Самостійно приймати кальцій, вітамін D або інші препарати для зниження ПТГ небезпечно. Надлишок кальцію або вітаміну D теж може нашкодити.
Коли потрібно здати аналіз на паратгормон
Обстеження призначають не лише тоді, коли вже є підозра на захворювання паращитоподібних залоз. ПТГ перевіряють у різних ситуаціях, пов’язаних із порушеннями кальцієвого обміну.
Аналіз може знадобитися при:
- підвищеному або зниженому кальції;
- остеопорозі;
- переломах, що виникають при незначній травмі;
- повторній сечокам’яній хворобі;
- хронічній хворобі нирок;
- незрозумілих м’язових спазмах або судомах;
- підозрі на захворювання паращитоподібних залоз;
- контролі станів, пов’язаних із порушенням кальцієво-фосфорного обміну.
Як підготуватися до аналізу на паратгормон
Для дослідження потрібна венозна кров. У лабораторії «Панакея» рекомендують здавати її натще через 8–12 годин після їжі, бажано вранці до 10:00.
Напередодні аналізу варто:
- не вживати алкоголь;
- уникати інтенсивних фізичних навантажень;
- дотримуватися звичайного питного режиму, якщо лікар не дав інших рекомендацій;
- заздалегідь повідомити лікаря про препарати та добавки, які ви приймаєте.
Особливу увагу потрібно звернути на засоби, що можуть впливати на кальцієвий обмін або рівень ПТГ. Не припиняйте прийом призначених препаратів самостійно — питання про тимчасову зміну схеми вирішує лікар.
Які аналізи варто здати разом із паратгормоном
Для пошуку причини відхилення лікар може призначити додаткові дослідження.
Залежно від ситуації можуть знадобитися:
- загальний або іонізований кальцій;
- фосфор;
- 25-гідроксивітамін D;
- креатинін та оцінка функції нирок;
- магній;
- лужна фосфатаза;
Що робити, якщо паратгормон підвищений
Якщо відхилення підтверджується, лікар може призначити додаткові аналізи, щоб з’ясувати причину. У деяких випадках потрібне обстеження паращитоподібних залоз або оцінка стану кісткової тканини.
Особливо не варто відкладати консультацію, якщо разом із високим ПТГ є підвищений кальцій, камені в нирках, переломи або виражені зміни мінерального обміну.
Аналіз на паратгормон у лабораторії «Панакея» виконують із венозної крові. Термін виконання дослідження — 1–2 робочих дні.