Опис
Антитіла до гліадину IgG (anti-gliadin IgG) — це аутоантитіла, які утворюються у відповідь на контакт імунної системи з гліадином — білковим компонентом глютену, що міститься у пшениці, житі та ячмені. Вони належать до серологічних маркерів, які застосовуються для діагностики целіакії. Особливо у випадках, коли визначення антитіл IgA до тканинної трансглутамінази або до ендомізію може бути недоступним або недостовірним через дефіцит IgA у пацієнта. Антитіла IgG до гліадину формуються при порушенні імунної толерантності до глютену, що характерно для аутоімунної реакції, пов’язаної з ушкодженням слизової оболонки тонкої кишки.
Дослідження рівня анти-гіадинових антитіл IgG особливо важливе у дітей раннього віку та у пацієнтів із селективним дефіцитом IgA. Оскільки у таких випадках тест на anti-tTG IgA може давати хибнонегативні результати. Підвищення рівня anti-gliadin IgG свідчить про активну імунну відповідь на глютен і часто корелює з клінічними проявами захворювання. Такими як хронічна діарея, здуття живота, біль у животі, анемія, затримка росту та розвитку у дітей. Однак слід пам’ятати, що підвищення цих антитіл не є абсолютно специфічним для целіакії і може спостерігатися при інших порушеннях травлення або аутоімунних станах. Тому результати завжди оцінюються разом із клінічною картиною та іншими серологічними маркерами.
Лабораторне визначення антитіл до гліадину IgG проводиться методами імуноферментного аналізу (ІФА), що забезпечує високу чутливість тесту. Аналіз застосовується для первинного скринінгу підозри на целіакію. А також для моніторингу ефективності безглютенової дієти: зниження рівня антитіл у динаміці свідчить про правильне дотримання дієтичних рекомендацій. Враховуючи обмежену специфічність, позитивний результат зазвичай підтверджується визначенням anti-tTG та/або біопсією тонкої кишки для остаточного встановлення діагнозу. Таким чином, визначення anti-gliadin IgG є важливим інструментом у комплексному підході до діагностики та контролю целіакії.
Термін виконання: 4 робочих дні.