Опис
У пакет досліджень”Педіатричний розгорнутий” включено: ЗАК, 25-ОН Вітамін D загальний, Феритин, Тиреотропний гормон, Т4 вільний, Глікований гемоглобін, Аспартатамінотрансфераза (АSТ), Аланінамінотрансфераза (АLТ), Лужна фосфатаза, Лактатдегідрогеназа (LDH), Гамма–глутамілтранспептидаза (GGT), Ліпідограма.
Вітамін D – сукупність біологічно активних речовин, основна функція яких полягає в забезпеченні засвоєння кальцію та фосфору в тонкому кишківнику, які надходять з продуктами харчування, також кальцифікації кістки, участі в регуляції розмноження клітин, синтезі гормонів. 25 гідроксикальциферол – основний метаболіт, який відображає сумарну концентрацію вітаміну D в формах D3 та D2.
Тест визначає/призначається :
- чи є у людини дефіцит вітаміну D;
- коли у людини аномальний рівень кальцію, фосфору та/або паратиреоїдного гормону;
- коли у людини є ознаки захворювання кісток або їхня слабкість;
- коли у людини високий ризик дефіциту або медичний працівник підозрює, що у неї може бути дефіцит вітаміну D;
- до початку медикаментозного лікування остеопорозу;
- для періодичного моніторингу лікування дефіциту вітаміну D.
Підвищений рівень свідчить про інтоксикацію вітаміном D, надмірну експозицію ультрафіолетового випромінювання.
Знижений рівень притаманний для: недостатнього споживання вітаміну D з їжею, нестачі сонячного світла, синдрому мальабсорбції, нефротичного синдрому, захворювань печінки, тиреотоксикозу, целіакії.
Феритин – сполука, яку утворюють залізо та білок апоферитин. Феритин є найбільшим депо заліза в організмі людини, знаходиться в клітинах печінки, селезінки, червоного кісткового мозку, клітинах-попередниках еритроцитів та сироватці крові. Не зважаючи на те, що кількість феритину в крові невелика, її цілком достатньо для того, щоб використати в якості маркера рівня заліза. Зниження вмісту феритину в сироватці крові є першим показником зменшення запасів в організмі.
Визначення рівня феритину використовують для диференційної діагностики анемій, діагностики гемохроматозу, пухлин, інфекційних та запальних захворювань.
Загальний аналіз крові (клінічний) є одним з найпоширеніших тестів лабораторної діагностики, який є «індикатором» стану здоров’я. Захворювання та інші порушення відразу відображаються на показниках даного комплексу. Дане лабораторне дослідження являє собою кількісне та якісне визначення гематологічних параметрів, що надає цінну інформацію, орієнтуючи на коректне виконання подальших цілеспрямованих специфічних лабораторних тестів.
Клінічний аналіз крові належить до базових лабораторних тестів, який включає визначення кількості форменних елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), гемоглобіну, гематокриту та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), є автоматизованим, із повною лейкоцитарною формулою (і, при потребі, ручним її підрахунком).
Тиреотропний гормон – це основний регулятор функцій щитоподібної залози, який синтезується у передній частці гіпофізу. Основна його функція полягає в підтримці сталого рівня тиреоїдних гормонів.
Підвищення рівня ТТГ може вказувати на первинний або вторинний гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит, пухлини гіпофізу, недостатність наднирників, прееклампсію, психічні хвороби і отруєння свинцем, також може підвищуватися в третьому триместрі вагітності.
Зниження рівня ТТГ характерне для: дифузного токсичного зобу, гіпертиреозу вагітних, кахексії та психічних захворювань.
Тироксин вільний – це та частина гормону щитовидної залози тироксину, яка циркулює в крові у вільному, не пов’язаному з білками стані. Саме ця фракція Т4 забезпечує метаболічну активність гормону, тобто впливає на клітини різних органів.
Визначення змісту вільного тироксину в крові використовується для діагностики порушень функції щитовидної залози, але найбільш інформативним є одночасне дослідження рівнів Т4, Т3 і ТТГ. Тироксин є попередником Т3. Він підвищує швидкість основного обміну, збільшує теплопродукцію і споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки і яєчок. Збільшує потребу організму у вітамінах. Знижує концентрацію холестерину і тригліцеридів в крові, прискорює обмін білка. Підвищує виведення кальцію з сечею, активує обмін кісткової тканини, але в більшій мірі – резорбцію кісток.
Глікований гемоглобін – це гемоглобін в якому молекула глюкози конденсується з бета-кінцевим валіном бета-ланцюга молекули гемоглобіну. Він становить 5-7% від всього гемоглобіну, в результаті безкінечного і необоротного зв’язку глюкози із крові протягом життя еритроцитів (100-120 днів).
Тест на визначення глікованого гемоглобіну застосовується для контролю за станом пацієнтів з діагнозом “цукровий діабет”. Він допомагає оцінити, наскільки ефективно йде регулювання рівня глюкози в процесі лікування.
Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це специфічний фермент, який приймає участь у перетравленні білка. Найбільша концентрація АЛТ у печінці. Значно підвищений рівень АЛТ сигналізує про можливі порушення у функціонуванні печінки та її пошкодження.
Аспартатамінотрансфераза (АСТ) – фермент, який широко поширений в тканинах серця, печінки, нирок, скелетної мускулатури, легень, підшлункової залози. Значне підвищення його активності в сироватці може бути прогностичною ознакою інфаркту міокарда, тому рівень АСТ не є специфічним для ураження печінки, якщо його визначають окремо від інших показників.
Лужна фосфатаза (ЛФ) – фермент, який локалізується в багатьох клітинах організму, здебільшого в печінці. Працює каталізатором біохімічних реакцій, впливає на відкладання кальцію в кістковій тканині. Даний фермент міститься в клітинних мембранах та бере участь у транспорті фосфору. Підвищення рівня свідчить про патологічний процес в гепато-біліарній системі або кістках.
Лактатдегідрогеназа – це внутрішньоклітинний фермент, який каталізує зворотнє перетворення лактату в піруват у більшості тканинах організму.
Існує 5 ізоформ Лактатдегідрогенази (1,2,3,4,5). Рівень лактатдегідрогенази підвищується при захворюваннях, які супроводжуються руйнуванням клітин та виходу ферменту в кров. Найбільша кількість цього ферменту знаходиться в нирках, печінці, міокарді та скелетних м’язах. Рівень лактатдегідрогенази може зростати у новонароджених, вагітних та після інтенсивних фізичних навантажень. Незважаючи на те, що лактатдегідрогеназа не є органоспецифічним ферментом, визначення його рівня використовують з метою діагностики захворювань, які супроводжуються деструкцією тканин (інфаркт міокарда, інфаркт легені, гемолітична анемія, м’язова дистрофія). Крім того, концентрація лактатдегідрогенази підвищується при багатьох злоякісних пухлинах.
Гамма-глутамілтранспептидаза – фермент, найбільша кількість якого накопичується в клітинах нирок, печінки і підшлункової залози. Цей фермент бере участь в обміні амінокислот і синтезі молекул білків. Максимальна концентрація ГГТ спостерігається в клітинах нирок, печінки і підшлункової залози, невелика кількість присутня в кишечнику, простаті, селезінці і м’язової тканини.
Ліпідограма – це комплекс, який складається з вимірювання загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ЛПНЩ («поганого холестерину») і холестерину ЛПВЩ («хорошого холестерину»), коефіцієнта атерогенності.
Ліпіди – це група жирів та жироподібних речовин, які є складовими клітин та джерелом енергії. Тести ліпідної панелі вимірюють рівень специфічних ліпідів у крові. Два важливі ліпіди, холестерин і тригліцериди, транспортуються в крові ліпопротеїнами. Кожен тип ліпопротеїдів містить поєднання молекул холестерину, тригліцеридів, білків та фосфоліпідів. Частинки, виміряні за допомогою ліпідної панелі, класифікуються за щільністю на ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ).
Термін виконання: 1-2 робочих дні.