Пакет  “Анемія розгорнута” Клінічний аналіз крові (автоматизований підрахунок лейкоцитарної формули та ШОЕ),  Залізо (Fe),    Залізо-зв`язуюча здатність сироватки крові ненасичена (латентна),  Феритин,  Вітамін В-12 (Ціанокобаламін),  Фолієва кислота.

Опис

У даний пакет досліджень включені: Клінічний аналіз крові (автоматизований підрахунок лейкоцитарної формули та ШОЕ),  Залізо (Fe),    Залізо-зв`язуюча здатність сироватки крові ненасичена (латентна),  Феритин,  Вітамін В-12 (Ціанокобаламін),  Фолієва кислота.

Пакет аналізів “Анемфя” включає ряд досліджень, необхідних для виявлення наявності та причин анемії – стану, при якому рівень гемоглобіну в крові нижче норми. Сьогодні анемія зустрічається досить часто як у дітей, так і у дорослих. Вона найчастіше не є життєзагрозним станом, але може значно знижувати якість життя людини і бути попередником багатьох тяжких патологій.

Анемія – стан, коли в крові знижується рівень еритроцитів або їхнього гемоглобіну, що призводить до порушення доставлення кисню в клітини та тканини організму. Це може статися через різні причини та впливати на здоров’я людини.

Симптоми анемії включають слабкість, втому, задишку, запаморочення, блідість шкіри та слизових оболонок, зниження концентрації уваги та пам’яті, а також прискорене серцебиття та шум у вухах. Клінічні прояви можуть змінюватись в залежності від причини анемії, її тяжкості, виду та тривалості.

Залежно від віку та стану здоров’я, анемія також може мати різні особливості перебігу. Наприклад, у дітей вона нерідко призводить до затримки росту та розвитку, у жінок – ускладнює перебіг менструального циклу та вагітності, а у людей похилого віку – погіршує перебіг інших патологічних станів.

Клінічний аналіз крові

Комплексне дослідження, яке охоплює загальний аналіз крові з більш детальнішим вивченням різних кровоносних компонентів:

• Лейкоцити (WBC) – головний захисник нашого організму. Збільшення їх кількості говорить про наявність бактеріальних інфекційних патологій або алергії, а зменшення – про вірусні інфекції, лейкози або анафілактичний шок. Для анемії не є важливим показником.
• Еозинофіли (Eosinophils) – вид лейкоцитів, що також бере участь у захисті організму від інфекцій. Підвищений та знижений рівень можуть вказувати на різні типи бактеріальних та вірусних інфекцій, але для діагностики анемії значення не має.
• Базофіли (Basophils) – також різновид лейкоцитів, що у розвитку алергічних реакцій. Показник не має діагностичної цінності для визначення анемій.
• Сегментоядерні нейтрофіли (Segmented neutrophils) – це найпоширеніший вид білих кров’яних клітин, які атакують інфекційних агентів. Підвищений рівень сегментоядерних нейтрофілів може вказувати на патології печінки та нирок та тяжкість перебігу деяких інфекцій. Для анемії не має діагностичної цінності.
• Паличкоядерні нейтрофіли (Band neutrophils) – клітини, які відіграють важливу роль у боротьбі з інфекціями та очищенні організму від токсинів. Високий рівень цих клітин може свідчити про розвиток запальних процесів різної інтенсивності, а низький – на ослаблений імунітет. Для визначення анемії не несе цінності.
• Моноцити (Monocytes) – це великі білі кров’яні клітини, які беруть основну участь у боротьбі з інфекційними захворюваннями. Підвищений рівень свідчить про грибкові, вірусні, туберкульозні інфекції та інші інфекційні процеси. Знижений рівень може вказувати на інфекційну нейтропенію чи апластичну анемію.
• Лімфоцити (Lymphocytes) – це білі кров’яні клітини, що у різних типах імунітету. Підвищений рівень лімфоцитів може вказувати на інфекційний процес, а знижений рівень може вказувати на ниркову недостатність, імунодефіцит та апластичну анемію.
• Еритроцити (RBC) – клітини, які забезпечують організм киснем. Підвищений рівень еритроцитів може свідчити про наявність патологій серця чи дихальної системи, а низький – про анемію будь-якого типу. Фізіологічне зниження рівня еритроцитів може вказувати на початок менструації, що потрібно порівняти з клінічними проявами.
• Гемоглобін (HGB) – клітини, які транспортують кисень до органів та систем. Підвищений рівень гемоглобіну може бути пов’язаний зі стресом, фізичним навантаженням або вродженими вадами розвитку, а низький – з анеміями. Розрізняють три рівні зниження гемоглобіну: легкий ступінь – 110-120 г/л, середній – 90-110 г/л та важкий – нижче 90 г/л. У дітей норми інші, у них рівень гемоглобіну має бути вищим.
• Гематокрит (HCT) – показник, який відбиває загальний обсяг еритроцитів у крові. Підвищена концентрація гематокриту може свідчити про наявність опіків чи перитоніту, а знижена – вказує на анемію.
• MCV (середній обсяг еритроцитів) – це показник діаметра еритроцитів, що дозволяє диференціювати різні види анемій. Підвищена концентрація MCV може вказувати на макроцитарну анемію, гостру крововтрату та мегалобластну анемію, що асоціюється з дефіцитом В-12 або фолієвою кислотою, а знижена – на залізодефіцитну анемію.
• MCH (середній корпускулярний гемоглобін) – аналогічний колірному індексу еритроцитів (RBC-CI). Підвищений рівень може вказувати на зневоднення, тоді як знижена концентрація говорить про анемію при хронічній нирковій недостатності, ендокринних патологіях, хронічному запаленні, крововтраті, а також залізодефіцитній, апластичній та гемолітичній анемії.
• MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах) – вказує на рівень насичення еритроцитів гемоглобіном у відсотках. Підвищення концентрації спостерігається рідко, але може бути при гіперхромних анеміях та мегалобластній анемії, що асоціюється з дефіцитом В-12 або фолієвої кислоти, а зниження концентрації може говорити про залізодефіцитну анемію.
• Тромбоцити (ТПЛ) – клітини крові, що регулюють процес утворення згустків (тромбів), необхідних для зупинки кровотечі. Підвищена концентрація може бути пов’язана з інтенсивними фізичними навантаженнями, інфекційними захворюваннями та апластичною анемією, а знижена – говорить про підвищений ризик кровотеч.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – це показник, який характеризує швидкість осідання еритроцитів за певний проміжок часу. Він є важливим діагностичним критерієм багатьох захворювань, зокрема анемії. Підвищений рівень ШОЕ може вказувати на розвиток анемії.

Залізо (Fe)

Сироваткове залізо (Serum iron) – це показник рівня заліза у крові, який використовується з метою оцінки функції заліза в організмі. Залізо є важливим елементом у складі гемоглобіну, який відповідає за перенесення кисню в організмі.

Нормальні значення сироваткового заліза залежать від статі та віку пацієнта. У чоловіків показник трохи вищий.

Зниження рівня говорить про:

• залізодефіцитну анемію;
• крововтрату;
• вагітність;
• період лактації.

Підвищення рівня говорить про:

• гемолітичну анемію;
• В12 та/або фолієводефіцитну анемію;
• інфекційні процеси;
• запальні процеси;
• патології нирок та печінки.

Залізозв’язуюча здатність сироватки (латентна)

Залізозв’язуюча здатність сироватки (латентна) – лабораторне обстеження, яке визначає потенційну здатність сироватки крові зв’язувати залізо. Цей найважливіший для людського організму мікроелемент бере участь в кисневому обміні, будучи складовою гемоглобіну.

У людському організмі знаходиться приблизно 4-5 г, заліза, з яких приблизно 2,5 мг присутні в плазмі крові, в з’єднаному з білком траснферином вигляді. У нормі, з усього циркулюючого в крові трансферину, лише третина знаходиться в зв’язаному з залізом вигляді, решта циркулює в крові в якості резерву.

Латентна залізозв’язуюча здатність сироватки (ЛЖЖС) – це якраз і є кількість «резервного» трансферину, що знаходиться в крові людини і здатний зв’язатися з залізом. Кількість заліза в сироватці крові постійно змінюється і залежить від безлічі факторів, тоді як залізозв’язуюча здатність сироватки є більш стабільним показником.

Феритин

Феритин – це білок, який є основним запасним іоном заліза в організмі. Він присутній у багатьох тканинах, але особливо активно виділяється у крові. Феритин є важливим показником у діагностиці та контролі деяких захворювань.

Нормальні рівні феритину в крові залежать від статі та віку пацієнта. У жінок він зазвичай нижчий, ніж у чоловіків.

Зниження рівня говорить про:

• залізодефіцитну анемію.

Підвищення рівня говорить про:

• гемохроматоз – генетичне захворювання, при якому в організмі накопичується забагато заліза;
• патологічні стани печінки;
• інфекційні та запальні процеси;
• деяки види раку;
• системні захворювання сполучної тканини.

Вітамін В12 (Ціанокабаламін)

Вітамін В12 (Ціанокабаламін) – це вітамін, який грає ключову роль в процесі формування еритроцитів, роботі нервової системи, процесах клітинного і тканинного обміну та синтезі нуклеїнових кислот.

Нестача вітаміну В12 провокує розвиток макроцитарної анемії, при якій кількість еритроцитів у крові знижується при одночасному збільшенні розмірів кожного з них (такі клітини називають макроцитами). Макроцити мають менший термін існування і підвищену схильність до гемолізу (руйнування), через що не можуть впоратися з повноцінним забезпеченням органів і тканин киснем. Це веде до появи симптомів анемії, в першу чергу, слабкості і втоми.

Нестача вітаміну В 12 можлива в силу різних причин, головна з яких – недостатнє його надходження з їжею протягом тривалого терміну (приблизно 5 років). З огляду на те, що вітаміном В12 багаті продукти тваринного походження, в групі ризику знаходяться люди на вегетаріанській дієті, які не компенсують дефіцит спеціальними препаратами.

Також нестача вітаміну В12 можлива при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що порушують його всмоктування; при хворобах печінки і нирок, прискорюють процес його виведення з організму. Посилене споживання ціанокабаламіну організмом спостерігається також при деяких хворобах, наприклад, гіпертиреозі.

Фолієва кислота

Фолієва кислота (інша назва – вітамін В9) є важливим мікроелементом, що відіграє ключову роль у синтезі ДНК та необхідна для нормального дозрівання еритроцитів. Крім того, вона бере участь у білковому обміні, перетворенні гомоцистеїну (амінокислота, яка має шкідливий вплив на організм при накопиченні у великій кількості) в метіонін, метаболізмі деяких протисудомних препаратів. Недостатність фолієвої кислоти може призвести до мегалобластної анемії, гіпергомоцистеїнемії (фактор ризику судинних захворювань), неврологічних та когнітивних порушень.

Фолієва кислота присутня в багатьох продуктах харчування, таких як листя салату, цитрусові, яловича печінка, горіхи та боби. Потрапляючи в організм, вона всмоктується через тонкий кишківник і депонується в печінці. Цей вітамін є водорозчинним, тому при надмірному споживанні фолієвої кислоти організм виводить її надлишок через сечу.

Під час вагітності додаткова кількість фолієвої кислоти необхідна для нормального розвитку плоду. Тому всім вагітним рекомендовано вживати препарати фолієвої кислоти під час планування та протягом вагітності для профілактики порушень дозрівання нервової трубки у плода.

Термін виконання: 1 робочий день.