Аналіз сечі є одним із базових лабораторних досліджень, яке використовують для оцінки стану нирок, сечовидільної системи та загального обміну речовин. За результатами дослідження можна виявити ознаки запалення, інфекції сечовивідних шляхів, порушення фільтраційної функції нирок, зміни вуглеводного обміну та деякі прояви захворювань інших органів.
Загальний аналіз сечі призначають під час профілактичних оглядів, вагітності, підготовки до оперативних втручань, госпіталізації, а також за наявності скарг на біль у попереку, часте або болісне сечовипускання, зміну кольору сечі чи появу домішок у ній. Дослідження допомагає оцінити не лише окремі показники, а й загальну картину змін, які можуть потребувати додаткової діагностики.
Що показує загальний аналіз сечі
Загальний аналіз сечі (ЗАС) охоплює оцінку фізичних і хімічних властивостей біоматеріалу, а також мікроскопічне дослідження осаду. Кожна група показників відображає певні процеси в організмі. Їх оцінюють у комплексі, оскільки відхилення окремих показників не завжди свідчить про захворювання.
Фізичні властивості сечі
Під час первинного дослідження оцінюють колір, прозорість, запах та відносну густину сечі.
Колір сечі зазвичай варіюється від світло-жовтого до насиченого жовтого. Він залежить від концентрації пігментів, кількості випитої рідини, харчування та деяких лікарських препаратів. Почервоніння або коричневий відтінок можуть бути пов’язані з наявністю крові, пігментів чи інших речовин, тому такі зміни потребують оцінки разом з іншими результатами.
Прозорість характеризує наявність видимих домішок. Помутніння може виникати через слиз, клітини епітелію, лейкоцити, бактерії, кристали солей або інші компоненти осаду. Водночас каламутність не є самостійним підтвердженням інфекції.
Відносна густина показує концентрацію розчинених речовин у сечі та здатність нирок змінювати її концентрацію залежно від водного балансу організму. На цей показник впливають питний режим, втрата рідини, харчування та функціональний стан нирок. Знижена або підвищена густина може бути приводом для додаткового обстеження.
Хімічні показники сечі
Хімічне дослідження допомагає виявити речовини, які зазвичай відсутні в сечі або присутні в дуже незначній кількості.
- Білок. Поява білка може бути пов’язана з порушенням ниркової фільтрації, запальними процесами, фізичним навантаженням, гарячкою або іншими тимчасовими станами. Стійка протеїнурія потребує уточнення причини.
- Глюкоза. У нормі глюкоза в сечі зазвичай не визначається. Її поява може супроводжувати підвищення рівня глюкози в крові, зокрема при цукровому діабеті, або порушення зворотного всмоктування в ниркових канальцях.
- Кетонові тіла. Можуть з’являтися за умов недостатнього надходження вуглеводів, тривалого голодування, блювання, значного фізичного навантаження або декомпенсованого цукрового діабету.
- Білірубін. Його виявлення може вказувати на порушення обміну білірубіну та захворювання печінки або жовчовивідних шляхів.
- Уробіліноген. Кількість цієї речовини може змінюватися при захворюваннях печінки та посиленому розпаді еритроцитів.
- Нітрити. Позитивний результат може свідчити про присутність певних бактерій, здатних перетворювати нітрати на нітрити. Негативний результат не виключає інфекцію сечовивідних шляхів.
- Реакція pH. Показує кислотність сечі. Вона залежить від харчування, обміну речовин, деяких препаратів та стану сечовидільної системи.
Мікроскопія осаду сечі
Мікроскопічне дослідження дає змогу оцінити клітинні елементи та інші компоненти, які можуть бути присутніми в сечі.
Лейкоцити є клітинами імунної системи. Їх підвищена кількість може супроводжувати запалення сечовивідних шляхів, зокрема цистит або пієлонефрит. Однак для встановлення причини важливо враховувати симптоми та результати інших досліджень.
Еритроцити можуть потрапляти в сечу при запаленні, сечокам’яній хворобі, травмах, захворюваннях нирок та інших станах. Виявлення крові в сечі потребує з’ясування її походження, навіть якщо зміна кольору непомітна неозброєним оком.
Епітеліальні клітини вистилають різні відділи сечовидільної системи. Їхній тип і кількість допомагають оцінити можливе походження клітинних домішок. Значна кількість плоского епітелію іноді свідчить про забруднення зразка під час збору.
Циліндри утворюються в ниркових канальцях і можуть містити білкові компоненти або клітини. Виявлення певних типів циліндрів може бути важливим для оцінки стану ниркової тканини.
Бактерії можуть з’являтися при інфекції сечовивідних шляхів, але також потрапляти в контейнер через порушення правил збору біоматеріалу. За відповідних симптомів лікар може додатково призначити бактеріологічне дослідження сечі.
Слиз і кристали солей також оцінюють під час мікроскопії. Їх наявність залежить від складу сечі, її концентрації, кислотності та інших чинників. Самі по собі ці знахідки не завжди мають клінічне значення.
Аналіз сечі: норма основних показників
Результати загального аналізу сечі порівнюють із референтними межами, зазначеними лабораторією. Вони можуть дещо відрізнятися залежно від методики дослідження, обладнання та особливостей лабораторного процесу.
До типових референтних значень загального аналізу сечі належать: колір — від світло-жовтого до жовтого, прозорість — прозора, відносна густина — приблизно 1,005–1,030, pH — 5,0–7,5. Білок зазвичай не виявляється або присутній у слідових кількостях у межах методики, глюкоза, кетонові тіла та білірубін — не виявляються, нітрити — негативний результат. Кількість еритроцитів зазвичай становить 0–2 у полі зору, лейкоцитів — до 3 у полі зору в чоловіків і до 5 у жінок. Циліндри зазвичай не виявляються або присутні поодинокі гіалінові, бактерії — не виявляються.
Ці значення є орієнтовними, а не універсальними нормами для кожної людини. На результати впливають вік, стать, фізична активність, харчування, приймання препаратів і концентрація сечі. Наприклад, невелика кількість лейкоцитів або еритроцитів може оцінюватися по-різному залежно від методу підрахунку та лабораторних референтних меж.
Важливо враховувати не лише показники, які виходять за межі норми, а й поєднання змін. Наприклад, лейкоцити разом із бактеріями та позитивними нітритами можуть посилювати підозру на інфекцію, але остаточний висновок потребує клінічної оцінки.
Аналіз сечі за Нечипоренком: чим відрізняється від загального аналізу
Аналіз сечі за Нечипоренком є окремим лабораторним дослідженням, яке використовують для кількісного визначення формених елементів у сечі. На відміну від загального аналізу, де клітини оцінюють під час мікроскопії осаду в полі зору, метод Нечипоренка передбачає підрахунок лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів в одиниці об’єму біоматеріалу.
Дослідження можуть призначати, якщо результати загального аналізу сечі потребують уточнення, є підозра на запальний процес або необхідно детальніше оцінити наявність клітинних елементів.
Типові референтні значення для методу Нечипоренка:
- лейкоцити — до 2000 в 1 мл сечі;
- еритроцити — до 1000 в 1 мл сечі;
- гіалінові циліндри — до 20 в 1 мл сечі.
Підвищення лейкоцитів може супроводжувати запальні процеси в нирках або сечовивідних шляхах. Збільшення кількості еритроцитів зустрічається при різних захворюваннях нирок і сечовидільної системи. Наявність циліндрів, особливо патологічних, може вказувати на ураження ниркової тканини.
Загальний аналіз сечі та дослідження за Нечипоренком не замінюють одне одного. Вони мають різні завдання, тому лікар обирає метод залежно від клінічної ситуації.
Як правильно здати аналіз сечі
Дотримання правил збору біоматеріалу має безпосередній вплив на достовірність результату. Потрапляння бактерій, клітин шкіри, виділень або залишків мийних засобів у контейнер може змінити окремі показники та ускладнити інтерпретацію.
Для загального аналізу зазвичай використовують першу ранкову сечу, оскільки вона більш концентрована та дає змогу оцінити показники після нічного періоду без значного впливу приймання їжі й рідини.
Основні правила підготовки:
- Напередодні дослідження бажано уникати надмірних фізичних навантажень і різких змін звичного питного режиму.
- Не варто вживати продукти, які можуть помітно змінити колір сечі, наприклад буряк. Також бажано уникати надмірної кількості харчових барвників.
- Не слід самостійно скасовувати призначені лікарем препарати. Про їх приймання потрібно повідомити лікаря або лабораторію, оскільки деякі засоби можуть впливати на результати.
- Перед збором необхідно провести ретельну гігієну зовнішніх статевих органів. Не рекомендується використовувати антисептики або агресивні мийні засоби.
- Для збору слід використовувати чистий стерильний одноразовий контейнер, придбаний в аптеці.
Як зібрати середню порцію сечі
Для загального аналізу необхідно зібрати середню порцію першої ранкової сечі. Спочатку невелику кількість сечі випускають в унітаз, потім, не перериваючи струменя, набирають приблизно 30–50 мл у контейнер. Завершальну порцію також випускають в унітаз.
Важливо не торкатися внутрішньої поверхні контейнера та його кришки руками. Після збору ємність потрібно щільно закрити, помістити в чистий одноразовий пакет і якнайшвидше доставити до лабораторного центру. Тривале зберігання за кімнатної температури може призвести до розмноження бактерій, зміни pH та руйнування окремих клітинних елементів.
Якщо немає можливості доставити зразок одразу, умови та допустимий час зберігання потрібно уточнити в лабораторії. Не варто самостійно переливати біоматеріал в іншу ємність.
Як зібрати сечу для аналізу в дитини
У немовлят та дітей, які ще не контролюють сечовипускання, для збору можна використовувати спеціальний дитячий сечоприймач. Перед процедурою необхідно ретельно вимити руки та провести гігієну зовнішніх статевих органів дитини.
Зібрану сечу переносять у стерильний контейнер відповідно до рекомендацій лабораторії. Не можна віджимати біоматеріал із підгузка або пелюшки, оскільки це призводить до забруднення зразка та спотворення результатів.
Якщо дитина вже самостійно користується туалетом, сечу збирають за тими самими принципами, що й у дорослих: після гігієни, у стерильний контейнер, із дотриманням правил збору середньої порції.
Чи можна здавати аналіз сечі під час менструації
Під час менструації до зразка можуть потрапити кров та клітини епітелію, що здатне вплинути на результати дослідження. Якщо аналіз не є терміновим, його зазвичай рекомендують перенести до завершення менструації.
Коли призначають загальний аналіз сечі
Дослідження використовують як для профілактичної оцінки стану здоров’я, так і за наявності симптомів, які можуть свідчити про порушення роботи нирок або сечовидільної системи.
Основними показаннями є:
- біль або дискомфорт у поперековій ділянці чи нижній частині живота;
- часте, болісне або утруднене сечовипускання;
- зміна кольору, прозорості або запаху сечі;
- видима кров у сечі;
- підозра на цистит, пієлонефрит або інші інфекції сечовивідних шляхів;
- набряки, підвищення артеріального тиску та інші можливі ознаки порушення функції нирок;
- контроль перебігу захворювань нирок і сечовидільної системи;
- обстеження під час вагітності;
- профілактичні огляди, підготовка до операцій або госпіталізації.
Загальний аналіз сечі також може бути частиною комплексного обстеження при підозрі на цукровий діабет, захворювання печінки та порушення обміну речовин. Проте він не замінює спеціалізованих досліджень, необхідних для підтвердження конкретного діагнозу.
Як інтерпретувати результати аналізу сечі
Відхилення від референтних значень не завжди означають наявність захворювання. На показники можуть впливати недостатнє споживання рідини, інтенсивні фізичні навантаження, харчування, приймання лікарських препаратів, підвищення температури тіла та порушення правил збору біоматеріалу.
Наприклад, підвищена відносна густина може бути наслідком зневоднення, а не лише порушення функції нирок. Невелика кількість білка іноді виявляється після значного фізичного навантаження або під час гарячки. Бактерії в зразку можуть бути результатом неправильного збору, а не обов’язково ознакою інфекції.
Якщо виявлено білок, кров, значну кількість лейкоцитів, глюкозу або інші суттєві відхилення, лікар може рекомендувати повторне дослідження чи додаткові аналізи. Залежно від ситуації це може бути аналіз сечі за Нечипоренком, бактеріологічний посів сечі, визначення співвідношення альбуміну та креатиніну в сечі, аналізи крові або ультразвукове дослідження нирок.