Гомоцистеїн — це амінокислота, яка утворюється в організмі під час обміну метіоніну. У нормі вона швидко перетворюється на інші речовини за участю фолієвої кислоти та вітамінів B6 і B12. Якщо цей процес порушується, рівень гомоцистеїну в крові може підвищуватися.
Цьому показнику приділяють все більше уваги, оскільки його підвищення пов’язують із вищим ризиком серцево-судинних захворювань. Також аналіз може бути корисним для виявлення дефіциту вітамінів групи B та оцінки окремих порушень обміну речовин.
Для визначення концентрації цієї амінокислоти проводять дослідження Гомоцистеїн
Що таке гомоцистеїн та за що він відповідає
Гомоцистеїн є проміжною речовиною, яка утворюється в процесі обміну білків. У здоровому організмі його рівень залишається низьким завдяки роботі ферментних систем і достатньому надходженню вітамінів групи B.
Концентрація гомоцистеїну допомагає лікарю отримати додаткову інформацію про особливості метаболізму та забезпеченість організму фолієвою кислотою, вітамінами B6 і B12.
Саме тому аналіз часто призначають людям із серцево-судинними захворюваннями, пацієнтам з підозрою на дефіцит вітамінів, а також жінкам під час планування вагітності.
Гомоцистеїн: що показує аналіз
Аналіз на гомоцистеїн показує рівень цієї амінокислоти в крові.
Дослідження можуть рекомендувати у таких випадках:
• оцінка ризику серцево-судинних захворювань;
• ішемічна хвороба серця;
• перенесений інфаркт міокарда;
• перенесений інсульт;
• планування вагітності;
• підозра на дефіцит фолієвої кислоти, вітаміну B6 і B12;
• підозра на спадкові порушення обміну речовин;
• додаткове обстеження при схильності до тромбозів.
Результати аналізу не використовують окремо від інших досліджень. Лікар оцінює показник разом із клінічною картиною та даними додаткових обстежень.
Що означає підвищений гомоцистеїн
Підвищений рівень гомоцистеїну називають гіпергомоцистеїнемією.
Найчастіше причинами такого стану можуть бути:
• дефіцит фолієвої кислоти;
• нестача вітаміну B12;
• дефіцит вітаміну B6;
• генетичні особливості ферментів, що беруть участь в обміні фолатів, зокрема поліморфізми гена MTHFR;
• хронічні захворювання нирок;
• гіпотиреоз;
• цукровий діабет;
• деякі онкологічні захворювання;
• куріння;
• надмірне вживання алкоголю.
Підвищений гомоцистеїн не є самостійним захворюванням. Це лабораторний показник, який може свідчити про необхідність подальшого медичного обстеження.
Коли здавати аналіз на гомоцистеїн
Лікар може рекомендувати це дослідження в різних клінічних ситуаціях.
Найчастіше аналіз призначають:
• людям із серцево-судинними захворюваннями;
• після інфаркту або інсульту;
• при виявленому дефіциті вітамінів групи B;
• під час планування вагітності;
• при повторних невдалих спробах виношування вагітності;
• за наявності випадків ранніх серцево-судинних захворювань серед близьких родичів;
• при підозрі на спадкові порушення обміну речовин.
Необхідність проведення аналізу та частоту контролю визначає лікар індивідуально.
Як знизити гомоцистеїн
Спосіб корекції залежить від причини підвищення показника.
У багатьох випадках після обстеження лікар може рекомендувати:
• корекцію харчування;
• усунення дефіциту фолієвої кислоти;
• прийом вітамінів B6 та B12 за показаннями;
• відмову від куріння;
• обмеження вживання алкоголю;
• регулярну фізичну активність;
• лікування основного захворювання, яке впливає на рівень гомоцистеїну.
Будь-які вітамінні препарати бажано приймати лише після консультації з лікарем та оцінки результатів лабораторних досліджень.
Як підготуватися до аналізу на гомоцистеїн
Для дослідження використовують венозну кров.
Перед здачею аналізу рекомендують:
• не вживати їжу протягом 8–12 годин;
• пити тільки негазовану воду;
• не вживати алкоголь за добу до дослідження;
• не курити щонайменше 2–3 години перед забором крові;
• уникати інтенсивних фізичних навантажень напередодні;
• перед процедурою відпочити 10–15 хвилин.
Також варто повідомити лікаря про всі лікарські препарати та вітамінні комплекси, які приймаєте, оскільки деякі з них можуть впливати на результат.
Чому важливо контролювати рівень гомоцистеїну
Рівень гомоцистеїну може бути додатковим маркером, який допомагає оцінити ризики для серцево-судинної системи та вчасно виявити дефіцит вітамінів групи B.
Саме тому це дослідження використовують у кардіології, сімейній медицині, акушерстві та гінекології. Своєчасне лабораторне обстеження допомагає лікарю отримати більш повну картину стану здоров’я пацієнта та за потреби визначити подальшу тактику спостереження або лікування.