Опис
Аспартатамінотрансфераза (АСТ, AST, GOT, СГOT) — це фермент із групи трансаміназ, який відіграє важливу роль у метаболізмі амінокислот. Він каталізує перенесення аміногрупи від аспартату до α-кетоглутарату, утворюючи глутамат і оксалоацетат. Цей процес є ключовим для підтримки енергетичного обміну клітин та функціонування циклу Кребса. АСТ належить до внутрішньоклітинних ферментів, тобто більшість її міститься всередині клітин, а не в плазмі крові.
Найвища концентрація АСТ спостерігається у серцевому м’язі (міокарді), печінці та скелетних м’язах. В менших кількостях фермент присутній у нирках, головному мозку та легень. У нормі рівень АСТ у крові низький, оскільки фермент не виходить із здорових клітин. Підвищення активності АСТ у сироватці крові свідчить про руйнування клітин, що відбувається при різних патологічних станах, таких як інфаркт міокарда, гепатити, цироз печінки або травми м’язів.
АСТ є важливим маркером у кардіології, оскільки рівень ферменту підвищується вже через 6–10 годин після інфаркту міокарда, досягає максимуму через 24–36 годин і поступово знижується протягом 3–7 днів. У гепатології підвищення АСТ спостерігають при вірусних, токсичних та алкогольних гепатитах, цирозі та механічній жовтяниці. Аналіз дозволяє оцінити ступінь пошкодження печінкових клітин і контролювати ефективність лікування.
Нормальні значення АСТ залежать від віку та статі: у дорослих чоловіків до 40 од/л, у жінок до 35 од/л, у дітей показники дещо вищі. Зниження рівня ферменту трапляється рідко, але може свідчити про тяжкі ураження печінки або дефіцит вітаміну B₆, необхідного для активності ферменту.
Таким чином, аспартатамінотрансфераза є чутливим лабораторним маркером, який відображає стан серцевої, печінкової та м’язової тканини. Визначення її активності у крові допомагає лікарям своєчасно діагностувати патології, контролювати перебіг захворювання та попереджати ускладнення, пов’язані з порушенням функцій життєво важливих органів.
Термін виконання: 1 робочий день.
Біоматеріал : венозна кров