Білірубін загальний утворюється під час природного розпаду еритроцитів. Після цього він потрапляє до печінки, де перетворюється та виводиться разом із жовчю. Якщо на одному з етапів виникають порушення, рівень речовини в крові може змінитися.
Білірубін загальний показує сумарну кількість білірубіну в крові. За одним результатом не можна визначити конкретне захворювання, тому лікар оцінює його разом із прямою та непрямою фракціями, АЛТ, АСТ, лужною фосфатазою, симптомами та іншими даними.
Що таке білірубін
Білірубін — жовтий пігмент, який утворюється переважно під час розпаду гемоглобіну старих або пошкоджених еритроцитів. Спочатку він перебуває у некон’югованій, або непрямій, формі. Вона погано розчиняється у воді та переноситься кров’ю до печінки.
У печінці білірубін зв’язується з глюкуроновою кислотою і стає кон’югованим, або прямим. Після цього він виділяється з жовчю в кишечник і виводиться з організму.
Тому підвищення білірубіну може виникати з різних причин. Серед них — надмірний розпад еритроцитів, порушення роботи печінки або перешкода відтоку жовчі.
Що показує білірубін загальний у крові
Білірубін загальний відображає сумарний рівень усіх основних форм білірубіну в крові. Найчастіше його визначають, коли потрібно розібратися з причиною жовтяниці або перевірити стан печінки та жовчовивідних шляхів.
Аналіз може бути доречним при:
- пожовтінні шкіри або білків очей;
- потемнінні сечі чи освітленні калу;
- болю або дискомфорті у правому підребер’ї;
- підозрі на захворювання печінки;
- порушенні відтоку жовчі;
- підозрі на гемолітичну анемію;
- спостереженні за вже діагностованим захворюванням печінки.
Підвищений результат сам по собі не відповідає на питання, чому саме змінився білірубін. Для цього важливо знати, яка його фракція переважає, і подивитися на інші печінкові проби.
Білірубін норма: який рівень вважається нормальним
Для дорослих нормальний рівень загального білірубіну зазвичай становить 5,1–20,5 мкмоль/л або 0,1–1,2 мг/дл.
Референтні межі можуть трохи відрізнятися залежно від методики оцінювання. Тому під час оцінки результату орієнтуються насамперед на діапазон, зазначений у вашому бланку аналізу.
Для дітей, особливо новонароджених, використовують інші нормативи. У перші дні життя рівень білірубіну фізіологічно може бути вищим, а оцінка результату залежить від віку дитини в годинах, терміну народження та швидкості зміни показника.
Загальний білірубін норма: чи однакова вона для чоловіків і жінок
У дорослих чоловіків і жінок загальний білірубін зазвичай оцінюють за однаковими референтними межами. Орієнтиром може бути діапазон 5,1–20,5 мкмоль/л, якщо саме такі значення вказані лабораторією.
Невелике відхилення від референтного діапазону ще не означає наявність хвороби. На результат можуть впливати стан організму, харчування, деякі ліки та супутні захворювання. Остаточний висновок роблять з урахуванням усієї клінічної картини.
Що означає прямий і непрямий білірубін
Загальний білірубін складається переважно з двох фракцій — прямої та непрямої. Їх співвідношення часто дає лікарю більше інформації, ніж загальна цифра окремо.
Прямий білірубін — це кон’югована форма, яку печінка вже переробила. Її концентрація може зростати, коли порушується утворення або відтік жовчі, зокрема при холестазі, деяких захворюваннях печінки та обструкції жовчних шляхів.
Непрямий білірубін утворюється до проходження через печінку. Його переважне підвищення можливе при посиленому руйнуванні еритроцитів або порушенні захоплення та перетворення білірубіну в печінці. Один із прикладів — синдром Жильбера.
Якщо потрібно розібратися саме у співвідношенні фракцій, лікар може призначити білірубін фракційно, де визначають загальний, прямий та непрямий білірубін.
Підвищений білірубін: які можуть бути причини
Підвищений білірубін називають гіпербілірубінемією. Причина може бути пов’язана не тільки з печінкою.
Серед можливих варіантів:
- посилений розпад еритроцитів;
- вірусний або інший гепатит;
- цироз та інші захворювання печінки;
- синдром Жильбера;
- порушення відтоку жовчі;
- жовчнокам’яна хвороба;
- вплив деяких ліків або токсичних речовин;
- окремі захворювання крові.
При механічній перешкоді відтоку жовчі можуть з’являтися темна сеча, світлий кал і свербіж шкіри. Жовтяниця також може супроводжуватися втомою або болем у животі — залежно від причини.
Чому білірубін може бути підвищений при синдромі Жильбера
Синдром Жильбера — поширена спадкова особливість обміну білірубіну. При цьому стані печінка дещо повільніше переробляє непрямий білірубін.
Зазвичай рівень підвищення незначний, а більша частина припадає саме на непряму фракцію. Тимчасове посилення жовтяничного відтінку може виникати під час голодування, зневоднення, стресу, інфекції або значного фізичного навантаження.
Сам по собі синдром Жильбера зазвичай не призводить до пошкодження печінки та не потребує спеціального лікування. Але вперше виявлене підвищення білірубіну не варто автоматично пояснювати саме ним — спочатку потрібно виключити інші причини.
Як знизити білірубін у крові
Універсального способу знизити білірубін немає. Рівень нормалізується тоді, коли усувають причину його підвищення.
Якщо проблема пов’язана з порушенням відтоку жовчі, захворюванням печінки, гемолізом або дією певного препарату, тактика буде різною. Тому самостійно приймати жовчогінні засоби, препарати для очищення печінки чи інші ліки лише через високий результат аналізу не варто.
До консультації лікаря краще не вдаватися до голодування та не допускати зневоднення. При синдромі Жильбера саме такі фактори можуть тимчасово підвищувати рівень білірубіну.
Коли потрібно здати аналіз на білірубін
Білірубін часто входить до біохімічного обстеження крові. Лікар може призначити його як при появі симптомів, так і під час спостереження за вже відомим захворюванням.
Приводом для обстеження можуть бути:
- жовтуватий відтінок шкіри або склер;
- темна сеча;
- світлий кал;
- свербіж шкіри;
- біль у правому підребер’ї;
- нудота, слабкість або втрата апетиту;
- відхилення АЛТ, АСТ чи інших печінкових показників;
- підозра на захворювання печінки або жовчовивідних шляхів.
При підозрі на порушення обміну білірубіну лікар може призначити не тільки загальний аналіз, а й визначення його фракцій, печінкові ферменти та інші дослідження.
Як підготуватися до аналізу на загальний білірубін
Для визначення білірубіну беруть зразок крові. У лабораторії можуть рекомендувати прийти натще, тому перед здачею варто дотримуватися саме тих правил підготовки, які вказані для конкретного дослідження.
Перед аналізом:
- не змінюйте самостійно схему прийому призначених ліків;
- повідомте лікаря про препарати та добавки, які приймаєте;
- не допускайте тривалого голодування, якщо воно не передбачене підготовкою;
- перед здачею крові дотримуйтеся рекомендацій лабораторії щодо їжі та напоїв.
Деякі лікарські препарати можуть впливати на рівень білірубіну, тому інформація про них важлива під час інтерпретації результату.
Що робити, якщо білірубін підвищений
Один відхилений результат не дає змоги визначити причину. Насамперед лікар дивиться, наскільки змінений загальний білірубін, яка фракція переважає та чи є інші відхилення в аналізах.
Для уточнення ситуації можуть знадобитися:
- прямий і непрямий білірубін;
- АЛТ та АСТ;
- лужна фосфатаза та гамма-глутамілтрансфераза;
- загальний аналіз крові;
- додаткові дослідження на захворювання печінки або причини гемолізу;
- УЗД органів черевної порожнини за показаннями.
Якщо жовтяниця виникла раптово та супроводжується сильним болем у животі, температурою, блюванням кров’ю, чорною кров’ю в калі або сплутаністю свідомості, медична допомога потрібна якнайшвидше.
