Білірубін: норма, причини підвищення та коли потрібно здати аналіз

Що таке білірубін?

Білірубін — це жовчний пігмент, який утворюється під час природного розпаду еритроцитів. Цей показник допомагає оцінити роботу печінки, жовчовивідних шляхів та процес виведення продуктів розпаду гемоглобіну. 

Підвищення рівня білірубіну може спостерігатися при захворюваннях печінки, порушенні відтоку жовчі, посиленому руйнуванні еритроцитів або деяких спадкових порушеннях обміну білірубіну. У частини людей зміни показників тривалий час можуть не викликати виражених симптомів і виявляються лише під час лабораторного обстеження.

Для оцінки функції печінки та обміну білірубіну використовують аналіз Білірубін загальний, який дозволяє визначити сумарний рівень білірубіну в крові.

У печінці непрямий білірубін зв’язується з глюкуроновою кислотою та перетворюється на прямий білірубін. Саме ця форма є водорозчинною і виводиться з організму разом із жовчю.

Оцінка рівня білірубіну допомагає:
• оцінити функцію печінки
• оцінити стан жовчовивідної системи
• виявити порушення відтоку жовчі
• оцінити інтенсивність руйнування еритроцитів
• уточнити причину жовтяниці

Дослідження використовують для:
• діагностики захворювань печінки
• оцінки стану жовчовивідної системи
• контролю перебігу гепатитів
• оцінки стану при цирозі печінки
• виявлення гемолітичних процесів
• контролю ефективності лікування

Лікар може рекомендувати аналіз при таких симптомах:
• жовтушність шкіри або склер
• потемніння сечі
• знебарвлення калу
• важкість у правому підребер’ї
• нудота
• зниження апетиту
• загальна слабкість або підвищена втомлюваність

Білірубін: норма у дорослих

Норма білірубіну може відрізнятися залежно від лабораторної методики дослідження.

У середньому нормальні показники загального білірубіну становлять:

• 5,1–20,5 мкмоль/л
• або 0,3–1,2 мг/дл

Під час оцінки результатів лікар також враховує:

• рівень прямого білірубіну
• рівень непрямого білірубіну
• показники АЛТ та АСТ
• клінічні симптоми
• супутні захворювання

Від чого піднімається білірубін

Підвищення рівня білірубіну може бути пов’язане з порушенням роботи печінки, застійними явищами в жовчовивідній системі або посиленим руйнуванням еритроцитів.

Найчастіші причини:
• вірусні гепатити
• токсичне ураження печінки
• цироз печінки
• жовчнокам’яна хвороба
• застій жовчі (холестаз)
• гемолітичні анемії
• синдром Жильбера
• онкологічні захворювання печінки
• тривале вживання алкоголю
• побічна дія деяких лікарських препаратів

Іноді помірне підвищення рівня білірубіну може спостерігатися після голодування, сильного стресу або інтенсивного фізичного навантаження.

Як проявляється підвищення показника

У деяких випадках незначне підвищення білірубіну не викликає помітних симптомів.

При більш виражених змінах можуть виникати:

• жовтизна шкіри та слизових оболонок
• пожовтіння склер
• потемніння сечі
• світлий кал
• свербіж шкіри
• нудота
• гіркота у роті
• слабкість
• дискомфорт у правому підребер’ї

Як лікувати підвищений білірубін

Підвищений білірубін не є самостійним захворюванням. Тактика лікування залежить від причини змін показників.

Лікування може включати:

• терапію захворювань печінки
• усунення порушення відтоку жовчі
• корекцію харчування
• відмову від алкоголю
• перегляд медикаментозної терапії
• лікування гемолітичних станів
• динамічний контроль лабораторних показників

Самостійно приймати препарати для зниження білірубіну без консультації лікаря не рекомендується.

Як знизити білірубін

Щоб нормалізувати рівень білірубіну, необхідно впливати на причину його підвищення.

Лікар може рекомендувати:
• обмеження жирної їжі
• відмову від алкоголю
• лікування захворювань печінки
• лікування жовчовивідної системи
• нормалізацію режиму сну та харчування
• додаткові лабораторні обстеження

У багатьох випадках після лікування основного захворювання показники поступово нормалізуються.

 Прямий та непрямий білірубін: у чому різниця

Для детальнішої оцінки обміну білірубіну використовують дослідження Білірубін фракційно.

До аналізу входять такі показники:

• загальний білірубін
• прямий білірубін
• непрямий білірубін

Загальний білірубін — сумарна кількість усіх форм пігменту в крові. Його рівень відображає загальний стан обміну білірубіну в організмі.

Прямий (кон’югований) білірубін — фракція, що утворюється в печінці після зв’язування з глюкуроновою кислотою. Підвищення цього показника свідчить про порушення відтоку жовчі або захворювання печінки (гепатит, цироз, жовчнокам’яна хвороба).

Непрямий (некон’югований) білірубін — токсична форма, яка утворюється при розпаді еритроцитів і ще не пройшла перетворення в печінці. Її підвищення може вказувати на гемолітичні анемії або порушення функції печінкових ферментів.

Комплексне обстеження печінки

Для комплексної оцінки функції печінки та жовчовивідних шляхів лікар може рекомендувати Пакет №10 «Печінкові проби».

До пакету входять:

• білірубін загальний
• білірубін прямий
• АЛТ
• АСТ
• лужна фосфатаза
• ГГТ
• альбумін
• загальний білок

Комплексне дослідження допомагає:

• оцінити функціональний стан печінки
• виявити застій жовчі
• оцінити ступінь ураження печінки
• контролювати ефективність лікування

Коли рекомендують здати аналіз на білірубін

Дослідження можуть призначати при:
• жовтушності шкіри або склер
• болю чи важкості у правому підребер’ї
• підозрі на гепатит
• цирозі печінки
• жовчнокам’яній хворобі
• потемнінні сечі
• знебарвленні калу
• нудоті
• хронічній втомі
• профілактичних обстеженнях

 Підготовка до аналізу на білірубін

Для отримання точних результатів важливо правильно підготуватися до дослідження:
• здавати кров натще
• не їсти 8–12 годин до аналізу
• пити лише воду
• не вживати алкоголь за 48–72 години до забору крові
• уникати жирної їжі напередодні
• обмежити інтенсивні фізичні навантаження
• не курити за 1–2 години до забору крові
• уникати сильного стресу

Якщо пацієнт приймає лікарські препарати, про це слід повідомити.

Практичне значення контролю білірубіну

Контроль рівня білірубіну має важливе значення для раннього виявлення захворювань печінки та жовчовивідних шляхів.

Своєчасне лабораторне обстеження допомагає:

• виявити порушення на ранніх стадіях
• оцінити ефективність лікування
• контролювати перебіг хронічних захворювань печінки
• попередити розвиток ускладнень

Особливо важливо регулярно перевіряти показники людям із хронічними захворюваннями печінки, жовчнокам’яною хворобою, спадковими порушеннями обміну білірубіну та після перенесених гепатитів.